Вона сидить за безкінечними книжками-посібниками, вважаючи їх своїми друзями...
Чи мріє вона про щось інше?.. Напевно ж...
Чи сиділа б вона з цими "друзями", якби поруч були справжні?..
Забудь!
Навіщо вони їй? Вона й так задоволена... Ну й що з того, що її недолюблюють інші? Що з того, що вона втратила себе через надмірну жагу дружби?.. Пристосувальництво, та й годі...
А, нічого!.. забудь..
Хоче потішити своє самолюбство, хапається за все, що тільки можливо. Ось Ці - буду з ними, бо добрі! Та все не так... І знову по колу пристосування... Хто ж таке любить?..
"Ненавиджу лицемірів!" - а сама?..
А, нічого!.. забудь!..
Припинили розмову.. немає таких, щоб були справжніми!
Та чому ж?
- А, доки ти не станеш собою!.. Цінуємо справжність, а не лялькову маску!.. Душа не терпить підробок!
А, нічого!.. забудь!..